Навіть у складних умовах війни питання домашнього насильства залишається актуальним. Стрес, обмежений простір, фінансова та емоційна залежність партнерів можуть загострювати конфлікти, а приховані форми насильства залишаються непоміченими.

Ця стаття допоможе розібратися, що таке домашнє насильство, як його виявити, запобігти та протидіяти, а також куди звернутися по допомогу.

Види домашнього насильства

Домашнє насильство може мати різні прояви. Важливо вміти їх розпізнавати:

Психологічне насильство
  • Словесні образи та приниження;
  • Погрози (у тому числі щодо третіх осіб);
  • Постійний психологічний тиск;
  • Переслідування та залякування;
  • Контроль над емоційним станом та поведінкою.
Фізичне насильство
  • Удари, штовхання, щипання, мордування;
  • Незаконне позбавлення волі;
  • Нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості;
  • Залишення в небезпечних умовах.
Економічне насильство
  • Позбавлення житла, коштів, одягу чи інших засобів;
  • Обмеження доступу до ліків, документів або фінансів;
  • Контроль над майном постраждалої особи.
Сексуальне насильство
  • Примус до сексуальних дій без згоди;
  • Примус до неприпустимих дій сексуального характеру;
  • Фото- та відеофіксація сексуального характеру без дозволу.

Заходи впливу на кривдника

Законодавство України передбачає низку спеціальних заходів протидії домашньому насильству, які можуть застосовуватися щодо кривдника:

1. Терміновий заборонний припис

Видає поліція (терміном до 10 діб)

  • Зобов’язання залишити місце проживання постраждалої особи;
  • Заборона на перебування у місці проживання постраждалої;
  • Заборона контактувати будь-яким способом.
2. Обмежувальний припис суду

Видає суд (від 1 до 6 місяців, можливе продовження)

  • Заборона перебувати в спільному житлі та усунення перешкод у користуванні майном;
  • Обмеження спілкування з дитиною;
  • Заборона наближатися до місць навчання, роботи, частого перебування постраждалої;
  • Заборона будь-якого контакту, включаючи листування та дзвінки.
3. Профілактичний облік кривдника та проведення з ним роботи (відповідальна — поліція).
4. Проходження програм для кривдників (відповідальні — місцеві органи влади).
Юридична відповідальність

Особи, які вчинили домашнє насильство, можуть нести:

  • Кримінальну відповідальність (ст. 126-1 КК України та інші);
  • Адміністративну відповідальність;
  • Цивільно-правову відповідальність (відшкодування шкоди, позбавлення права користування майном).

Дії при домашньому насильстві або загрозі

  • 1
    Повідомте тих, хто може допомогти. Не тримайте ситуацію в таємниці.
  • 2
    Продумайте план дій на випадок повторного насильства.
  • 3
    Визначте безпечне місце, куди можна піти у критичній ситуації.
  • 4
    Домовтеся із сусідами про виклик поліції у разі потреби (наприклад, якщо вони почують крики).
  • 5
    Заховайте документи, гроші, ліки та важливі речі у безпечному, доступному для вас місці.
  • 6
    Обмежте доступ кривдника до інформації про ваше місцезнаходження.
  • 7
    Майте під рукою телефони служб підтримки та збережіть їх у надійному місці.

Куди звертатися по допомогу

Поліція (екстрений виклик)

102

Національна гаряча лінія
з протидії насильству

15-47

Попередження насильства
та торгівлі людьми

116-123

або 0-800-500-335
Національна дитяча
гаряча лінія

116-111

або 0-800-500-225
Єдиний номер безоплатної правової допомоги

0-800-213-103

Чат «Правова допомога»
Важливо: Постраждалі мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, включно з захистом та представництвом інтересів у судах, органах влади та складанням процесуальних документів (Закон України «Про безоплатну правову допомогу»).

Порада для батьків та педагогів

  • Підтримуйте дітей та членів родини емоційно, пояснюйте безпечні способи захисту.
  • Вчасно реагуйте на будь-які прояви агресії, навіть якщо вони здаються незначними.
  • Створюйте план дій та зберігайте контакти служб підтримки у швидкому доступі.
  • Використовуйте ресурси освіти для профілактики насильства серед дітей та підлітків.